+ 45 хвилин. Багато чи мало?
На будь-яку роботу витрачається саме стільки часу, скільки на неї виділено  виконавцем або зовнішнім контролем.
Це твердження може здатися очевидним — адже вчитель й учень існують в умовах тимчасових часових рамок - 45 хвилин.
Але дію цього закону можна перевести з такого, що констатує в той, що буде направляти в позитивний напрямок.
Важливо розуміти, що при правильному плануванні уроку вмістити в одне заняття можна досить багато корисної інформації.
Продуманий план з часовими діапазонами на кожен вид діяльності або на досягнення кожної цілі, реалізувати, звичайно, непросто, однак якщо не створювати такого плану, то й реалізовувати буде нічого.

20% будь-яких дій приносять 80% позитивних результатів й, навпаки, 80% часу зайнято діями, що дають лише 20% результатів.
Не забувайте про це просте правило.

Останній, але не менш важливий, закон або правило.
Правило діє в багатьох сферах людського життя та дозволяє проводити самоаналіз своєї діяльності.
Корисним буде той урок, що після проведення буде розібрати з точки зору найбільш та найменш ефективних його етапів.

Пропорційність дозування може в деяких ситуаціях порушуватися чи взагалі зміщуватися в бік 30/70% або 40/60%, але ідея залишається в такому ж контексті.
При плануванні наступних уроків слід врахувати виявлені значущі етапи, а скорочувати менш результативні.

І наостанок, чим вищою буде зацікавленість до якої-небудь справи або заняття, тим швидше відчуватиметься плин часу.
Цей фактор, тобто, психологічний вплив необхідно враховувати для того, щоб не опинитися в ситуації, коли більша частина уроку присвячується доволі звичним діям для вчительської діяльності, а належна увага не приділяється необхідним етапам, або взагалі ігнорується.
В результаті, закінчення уроку може здаватися для вчителя несподіваним.
Схожі статті