Агресія дітей в школі, як це впливає на вчителя
Як би запитати вчителів, якою вони бачать школу, то відповіді були б різними, як й різні покоління.
Без цього не розв'язати проблеми агресії школярів у сучасних школах, які чомусь вважається краще замовчувати, а даремно.

Сьогодні ми маємо справу з проблемою генетичної втоми.
Чим вища культура країни, тим вищий рівень життя й нижче народжуваність.

Скандинавські вчені, довели, що у зв‘язку з тенденцією пізньої народжуваності.
Тобто сьогодні жінки народжують ближче до 35-40 років, а це у свою чергу має великий ризик в дітей мати генетичні хвороби та відхилення.
Й це «не здорове» покоління, вже прийшло вчитися в школи.

Повністю здорових дітей у школі всього 12-15%.
У решти або особливості в розвитку, або вони дуже часто хворіють або взагалі мають інвалідність.
В такій ситуації через півтора покоління головною професією в школі стане дефектолог.

На першому місці серед захворювань - психоневрологія.
Уявімо таку ситуацію вчителька заклеїть дитині рот скотчем це, за те що учень дозволяв собі коментувати в голос все, що відбувалось на уроці.
Погодьтесь, це психологічне насильство, це дуже погано, вчитель може скільки завгодно рвати на собі волосся.
Але що з того?! Швидше за все, такого вчителя звільнять, можливо дадуть умовний термін.
В межах країни можна знайти велику кількість подібних ситуацій, але більшість з них не має розголосу.

А тепер розглянемо більш детально, причини й наслідки.
Річ у тому, що в нашій вигаданій ситуації, учень має СДУГ - синдром дефіциту уваги й гіперактивності.
Таких дітей можна помітити ще в дитячому саду - це ті дітки про кого говорять «шило в одному місці».
Найголовніше, що інтелект в таких діток в нормі.
І коли дитина приходить в школу, говорити такій дитині «Будь уважніше» все одно, що сліпому говорити «подивись».
Учень не винен, але він кричить й заважає іншим.
Вчитель не може вигнати його в коридор, адже відповідає за нього. Як результат, заклеює йому рот - і йде під суд.
Але хто вчив її працювати з дітьми з СДУГ? Це нова компетенція, якою вчитель сьогодні не володіє.

У батьків-невротиків діти теж невротики.
Вони бачать, що дорослі не слухають один одного й з'ясовують відносини між собою криком.
Як наслідок, якщо така дитина не вписується у навчальний процес, в нього народжується агресія, прагнення помститися за власну неповну адекватність на уроці.
Педагогіка вимагає мобілізації всіх наук про людину: медицини, культурології, психології, соціології, дефектології.
Сучасному дитині цікаво брати участь, а не сидіти рівно на попі й слухати лекції дорослих.
Дітей треба дивувати.

Одним з таких інструментів можна назвати театральний гурток.
Це може стати чудовим інструмент для зняття агресії й ненависті в школярів.
Використовуючи сценарії про сучасні проблеми де діти проживають їх. Система цінностей відразу встає на місце.
Театр - не єдиний інструмент.
Моделювати та показувати справжні цінності можна навколо чого завгодно - волонтерської справи, кіно, творчих вечорів.

Соціологічні дослідження показали, що вигоряння в професії вчителя у два рази вище, ніж в МВС, де працюють зі злочинцями. Так що навчивши вчителів працювати з такими дітками, можливо, питання агресії серед школярів з часом стане якимсь далеким та в минулому
Схожі статті