• Цикл «педагогічна агресія». Чому ніколи не можна виправдовувати емоційне насильство і до яких наслідків воно призводить. (Частина 1)

Цикл «педагогічна агресія». Чому ніколи не можна виправдовувати емоційне насильство і до яких наслідків воно призводить. (Частина 1)
У житті будь-якого дорослого трапляється момент, коли дитина викликає вкрай негативні емоції, і потрібно зібрати себе докупи, щоб стриматися і не показати маленькому нахабі, хто тут головний.

Розглядаючи конфлікт між вчителем та дитиною потрібно розуміти, що у педагога може не бути потрібної підтримки, а психологічна служба в школі (в більшості випадків) не працює.

Такого вчителя могли просто не навчити працювати з різними, високочутливими або гіперактивними учнями.
Він може не знати про заходи профілактики булінгу або служби які допомагають в таких питаннях.
І взагалі чи існує така служба !?
В яку вчитель може в будь-який момент звернутись за консультацію і яка прийде йому на допомогу. Так, чому ж вчитель зривається?

Діти дуже «талановиті» й відмінно відчувають наші слабкі місця, вони знають, що провокує найбільшу реакцію, і провокують нас (це може відбуватися не завжди усвідомлено) на агресивну відповідь.

Наприклад, вчитель ретельно готувався до уроку. Творчо підійшов до створення завдань, навіть перетворив урок в цікаву гру.
Але змушений відволікається на тих, хто заважає іншим здобувати знання, і день за днем зриває або бешкетує на уроці. Правда, не приємно?!
Я б навіть сказала, що це вбиває будь-яке бажання, щось творити.

Як правило, ця вчительська агресія проявлятиметься при всьому класі, показавши й наголосивши, в чому дитина не успішна, або підвищивши голос, або, принижуючи.
Зрештою, у суворих викладачів завжди високі результати! Чи не так?!

Страх створює кращі можливості для навчання. А страх фізичного покарання дає ще більш неймовірні результати.

Але, коли ми змогли відмовитися від цього методу та усвідомили, що наші діти варті більшого, бо бити слабкого - це варварство.
Схожі статті