Дитина може зриватися, а вчитель у жодному разі.

По-перше, це учень опинився в школі недобровільно, і при цьому чомусь змушений дотримуватись чужих правил.

По-друге, вчитель добровільно обрав професію та навчальний заклад де він працює. Ключовий момент, що наука пояснює це: в підлітків не до кінця сформована префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за вищі психічні функції, в тому числі й за управління гнівом, самоконтролем, емоціями.
Для них є нормою втомлюватися та зриватися.
Це можна і варто прощати, адже вчитель завжди вірить в потенціал своїх учнів.

І у всіх ситуаціях, що складуться варто пам'ятати: «Діти ніколи не винні, бо це відбувається несвідомо».
І це завжди буде означати тільки одне мені погано, я не можу, я не вмію, мені не вистачає знань та умінь, у мене недостатньо розвинені регуляторні функції, я просто не розумію, що відбувається зі мною.
Я нещасний. Допоможіть мені.

Зверніть увагу, ми ж не дозволяємо грубіянити та ображати себе в магазині або транспорті.
Але чомусь дозволяємо собі, «волати» на наших дітей та принижувати їх публічно.
Ми вважаємо допустимим, щоб дитину ставили перед усім класом і демонстрували, як неакуратно він веде свій щоденник, або який неакуратний зовнішній вигляд він має.

Дитина навіть часто не розуміє, що йому погано, адже в його світі тільки так і може бути.

Дехто може сказати, що я трохи перегинаю, що сучасні діти зараз зовсім не білі та пухнасті.
Для них стало звичайною справою, вчителів на телефони знімати або записувати на диктофон. При цьому нахабно говорять: «А ви мені нічого не зробите!».

Але просто вдумайтеся та спробуйте себе поставити на місце учня - школярі змушені захищатися, тому, що вони всього лишень бояться педагога.

Ніхто не шукає зброю проти людини, яка тебе захищає і тобі допомагає.
Захищаються від ворогів.