Головна мета ігнорування, це навчитись його використовувати як головний інструмент під час дитячих маніпуляцій.
Адже, всі діти вміють маніпулювати, нами, дорослими. Хтось більше, хтось менше, але маніпулюють свідомо усі.
І роблять це для досягнення своєї мети, знаючи який спосіб для кого підходить найкраще.

Розглянемо ситуації коли це варто ігнорувати:

• Велика увага дітям, може нашкодити. Безумовно час для діток треба приділяти, але в міру. Отримуючи увагу дорослого з перебільшенням діти не завжди врівноважені та дисципліновані. Попри норми поведінки, вони починають її шукати усіма можливими шляхами, часто, вони з негативним забарвленням.
• Змінюйте свою реакцію на ситуації. Реакція батьків є мотиватор змінити поведінку дитині.
• Ігнор. Він є доречним коли дитина занадто драматизує, нещиро плаче, перебільшує.
• Існує прямий зв‘язок між вашими почуттями та вашою моделлю виховання.
• Міміка спосіб комунікації. Ваш вираз обличчя, цокання та бурчання підживлює дитячі дії, а вони не завжди позитивні. Іноді варто слідкувати й стримувати свої емоції.
• Сміх. Але ні в якому разі не смійтесь з дитячих витворів мистецтва, їх поведінки, їх висловів. Доречно сміятись, коли дитині теж весело або коли це допоможе знизити градус критичної ситуації.
• З малку підкріплюйте її успіхи та гарну поведінку винагородами. Головне не перебільшувати.
• Ігнорування часом може здаватись без дієвим та безрезультативним. Але повірте процес іде, повільно, але іде. І з часом ви їх помітите. А якщо є хоч маленькі зміни, не здавайтесь та продовжуйте плідну роботу.

Пам‘ятайте, діти маніпулюють для досягнення своєї мети, і ми можемо показати їм інші способи досягнення бажаного без маніпулювання.

Нехай ситуацій що потребують ігнорування для виховного процесу, буде найменше.