Три правила, як говорити про секс в школі
Складність не тільки в страху завдати дітям травму й отримати проблем від моралістів.
Я вважаю, що говорити про секс не просто важливо, а обов‘язково.
Навіть батьки вважають за краще сором'язливо підсунути дитині книжку, а не виходити на відкриту розмову.
А що вже говорити про шкільних вчителів.
Вони звикли нести розумне, добре й вічне, а тут треба вести розмову з 30 учнями про такі речі, про які й з найкращою подругою будеш говорити тільки після келиха червоного та пошепки.
Однак вже зрозуміло, в якому напрямку треба рухатися, щоб секс-просвітництво працювало для дітей.

Ось декілька порад:
1. Варто прибрати зайві науковість та моральність. Програми статевого виховання є обов'язковими в багатьох країнах світу. Неважливо, де вони реалізуються, у Великобританії, США, Японії, Австралії чи десь ще. Найчастіше вони залишаються дуже абстрактними. Міжнародні дослідження, показали, що діти вважають уроки про секс відірваними від життя.
2. Обговорювати проблеми XXI століття, а не кам'яного віку. Сучасним підліткам не дуже цікаво, звідки саме беруться діти. Або слухати про те, що секс буває тільки в шлюбі. Це для них звучатиме як брехня. У 13-14 років набагато важливіше зрозуміти, наприклад, Чи нормально, що мені хочеться мастурбувати? Що робити, якщо хлопчик, з яким я вже цілувалася, тисне на мене і чекає продовження? А якщо мене сфотографували голим і я піддаюся кібербулінг? Куди бігти, якщо я зіткнувся з домаганнями? А що робити, якщо мені здається, що я гей?
Звичайно класно, коли можна прийти з цими запитаннями до батьків, але буває, зовсім навпаки. Підліткам дуже важливо, щоб доросла людина, якій вони можуть довіряти, відверто відповіла на ці запитання.
3. Створити довірливу атмосферу
Щоб ставити такі питання й уважно вислухати людину, яка розповідає тобі про засоби контрацепції, потрібен певний рівень інтимності. Можливо, проблему розв‘яжуть служби тьютерівського супроводу, які з'являються в майбутньому школах. Спеціально навчені молоді люди, які спочатку грають з тобою в футбол, а потім можуть приватно обговорити складні ситуації - це вихід. Приватні навчальні заклади навіть обладнують спеціальні «таємні кімнати» з диванами, де дитина може довірливо поспілкуватися з тьютером, знаючи, що отримає чесну та правильну відповідь, а не прочуханку або лекцію-проповідь.
В цілому, здається, потрібно небагато: поміняти формат з широкого мовлення на приватні бесіди та з‘ясувати, що саме цікавить школярів.
Схожі статті