• Цикл «педагогічна агресія». Як крик впливає на дитину. (Частина 2)

Цикл «педагогічна агресія». Як крик впливає на дитину. (Частина 2)
Проблема полягає в тому, що й емоційне насильство має таку ж дію, як і фізичне, воно просто ламає школяра
Крик або навіть просто зайвий раз, жорсткий тон педагога - це вже агресія.

Виглядає це так: той, хто тебе сильніше і в чиїй владі ти зараз знаходишся, кричить і говорить, що у тебе «криві руки», «пуста голова», «неосвічений ти або батьки».
Все це приниження, дитина, має мовчки ковтати.
Вона стає заручником ситуації, де її думка не важлива, де її ніхто не збирається слухати, а тим паче звертати увагу на її переживання.

Насправді ж, всі діти не поводяться погано або порушують правила, щоб їх посварили. Найчастіше умови, в яких знаходиться школяр, просто не відповідають його можливостям та запитам.

Ми почали по новому мислити та думаємо про те, що шахи, або релігійне чи сексуальне виховання є необхіднішими/важливішим за вищу математику.
Але так і залишаємося в традиційному форматі авторитарного підходу в навчанні минулого століття і навіть не хочемо щось або себе змінювати.

Ще частіше ми говоримо «діти вже не ті», «це таке нове покоління», «ми такими не були».
Хоча, насправді, це не так.
Вони, лише, в деяких питаннях інформаційних технологій знають трішечки більше ніж ми.
Але це не робить їх супер особливими.

Водночас, ми дорослі нічого не робимо для того, щоб знайти відповіді на ці запитання: А які вони?, І що їм пропонувати?, І що нам вдосконалювати?
Саме тому, в більшості випадків вчитель залишається сам на сам зі складними учнями.
Саме тому, їм доводиться самотужки вирішувати складні ситуації.
Як похідне, педагоги, часто зриваються, що буде означає, що їм просто погано!
Вчителів, які кричать й тиснуть на дітей, зрозуміти можна, але залишати працювати їх навчальному закладі - немає сенсу.
Бо вони, напевне, вже професійно «вигоріли».

Потрібно назавжди й твердо зрозуміти: емоційне насильство в школі неможливо.
Наші діти, учні, вихованці дуже дорогі для нас, щоб ми могли собі дозволити не зважати на їх почуттями та емоції.
Схожі статті