• Цикл «педагогічна агресія». Як вчительське хамство впливає на характер дитини. (Частина 4)

Цикл «педагогічна агресія». Як вчительське хамство впливає на характер дитини. (Частина 4)
Я не раз бачила та чула матерів, які готові буквально розірвати кривдників, якщо ті зроблять зауваження дитині в публічному місці (автобусі, магазині, музеї), але зовсім ніяковіють перед керівництвом.

Такі батьки завжди готові встати на сторону педколективу в питаннях, що зовнішнього вигляду або акуратного ведення зошитів.
Адже, це стосується навчання, а тут вчителям видніше. Всім же відома, думка: «школа вчить, а виховання - справа родини». Але це ж не зовсім так!

Дитина - не машина, яку можна вмикати або вимикати або відключати певні функції
Наприклад, а ось зараз переводимо в «режим виховання», а зараз - «режим навчання». Клац-клац :)

Вони живі й вчаться кожної миті. Для них є важливим кожен ваш крок та дія.
Я, навіть, знаю таких учнів, які сліпо наслідують свого найулюбленішого вчителя.
І наче нічого страшного в цьому не має, але тут є одне але, вони це роблять особливо не аналізуючи вчинки.
І питання, лише, в тому: який він, той найулюбленіший вчитель?

Саме в школі вони проводять більшу частину робочого дня, а тому виховує їх все: як педагог до них звертається, береже він їх почуття, чи поважає їх і оточення, чи чує він їх.
Або, наприклад, з іншими вчителями, дитина відчуває тільки повне підпорядкування, крок вправо або крок вліво - розстріл.
А, що діти засвоюють в такому випадку, це вже інше питання.
Сумніваюсь, що вони знатимуть краще, таблицю множення?! Найімовірніший, вони, швидше дуже просту істину: хто сильніший - той і правий.
Кричати - можна, принижувати - можна, ображати - можна, погрожувати - можна, висміювати при всіх - можна.

За однієї умови: у тебе повинна бути влада та безкарність. Або ж у крайньому разі, завжди можна буде сказати про свою втомленість та професійне вигоряння.
Схожі статті