Вальдорфська школа її принципи та особливості
27.01.2019 Корисне
У 2019 році системі Рудольфа Штайнера виповниться 100 років.
Майже в 90 країнах зараз налічується понад тисячу вальдорфських шкіл.
І понад 3 000 дитячих садків.
Найбільше учнів вальдорфської системи на її батьківщині, в Німеччині - понад 80 тисяч осіб.

Що ж таке вальдорфська система і хто її придумав?
Рудольф Штайнер, австрійський філософ, засновник системи вальдорфських шкіл.
Його метою було відкриття методів саморозвитку і духовного пізнання за допомогою мислення людини.
Вся його педагогічна система орієнтована в першу чергу на духовний розвиток дитини.
Основа вальдорфської педагогіки - розкриття потенціалу дитини, його мислення, почуттів й волі.

Перша школа, де використовувалася методика Рудольфа Штайнера, була відкрита в Штутгарті в 1919 році.
Цікаво, що Її фінансувала тютюнова фабрика «Вальдорф-Асторія», але вчилися в ній не тільки діти робітників, але і всі захоплені ідеями цього філософа.
Епітет «вальдорфська» закріпився за всіма школами-послідовниками, де використовувалася ця програма.

Все повинно бути гармонійним.
Завдання педагогів - розвинути природні таланти учнів та дати віру у власні сили.
Один з головних принципів - на все свій час, тому прихильники цієї системи є противниками раннього розвитку.
Наголос робиться на чуттєве переживання, тому фаворитними є гуманітарні предмети.
Предмети, що вимагають логіки й аналізу, йдуть на другий план.
Найголовнішим є прищеплення інтересу до отримання знань, щоб вчитися було в задоволення та зберігалася мотивація.

Дитина проходить через три етапи дорослішання: від народження до семи років головною вважається турбота про фізичний розвиток дитини; з 7 до 14 років відбувається формування його почуттів; з 14 років до 21 року розвивається мислення і як результат цього процесу в дорослої людини з'являється здатність самостійно пізнавати навколишній світ.

Основна відмінність цієї навчальної програми підхід до самого викладання.
Головні методи пізнання - експеримент й спостереження.
Наприклад, звуки й кольори - у фізиці, горіння - в хімії, спостереження за рослинами й тваринами - у біології.

Школами колегіально керують вчителі.
Не вітають комп'ютерів, телевізорів, планшетів - всі сучасні технічні можливості не відповідають духу вальдорфської системи.
Відсутня шкільна форма.

Особлива роль відводиться класному керівнику, який залишається зі своїми учнями протягом семи-восьми років.
Саме він проводить більшу частину уроків і володіє знаннями всіх основних предметів.

Протягом 3-4 тижнів на головний урок, який стоїть першим у розкладі та триває 1,5 години, вивчають розділ одного з предметів: історії, біології, географії, математики, мови та літератури. Решта уроків, наприклад, іноземні мови, музика, трудове навчання зазвичай проходять після головного, тривалістю 45 хвилин.

Є спеціальні предмети.
Наприклад, евритмія поєднує танець і пантоміму під читання віршів або музичний супровід. Читання і правопис з'являються пізніше.
Починаючи з 9 років діти займаються ботмерівською гімнастикою.

З 1 класу викладаються дві іноземні мови.
Оцінювання в такій системі освіти відсутнє.
Перш за все школярі повинні насолоджуватися спілкуванням з однолітками й з вихователем.
В кінці навчального року вчитель пише розширену характеристику на кожного учня з результатами й рекомендаціями.

Немає підручників.
Головне - особистість учителя. Саме він визначає, в якій формі подавати матеріал, тобто він може рекомендувати посібники, збірники завдань або обмежитися усною розповіддю.

Проводиться позакласна робота, перед початком канікул всі класи роблять звітні концерти.
В Україні такі школи в основному працюють з 1-4 класи.

Перша відкрилась в Одесі.
На даний час за вальдорфською програмою працюють деякі школи у Запоріжжі, Києві, Дніпрі.
Схожі статті