• Дисципліна чи свобода, чому надавати перевагу при виборі школи.

Дисципліна чи свобода, чому надавати перевагу при виборі школи.
26.01.2019 Батькам

Педагогічні працівники часто сперечаються: чи потрібна дітям дисципліна або краще дати їм якомога більше свободи.

Тож, яка школа краща: там де можна валятися на килимі та виходити з класу, коли захочеться, або там де потрібно сидіти за партою струнко, мовчати й робити те, що просить вчитель.

Говоримо про те, чому в цій суперечці, найчастіше неправильно тлумачать свободу та дисципліну.
  
Більшість батьків схильні до думки, що правильність цього вибору на пряму пов‘язана з дитячим майбутнім та формуванням його особистістю.
Теорія прив'язаності говорить: будь-якій дитині потрібен дбайливий та сильний дорослий. Сильний, в розумінні, що він повинен бути здатний захистити дитину (в тому числі і якщо дитина хоче чогось небезпечного).

Дбайливий - означає, він повинен допомагати дитині задовольняти його потреби.
Звичайно, мова йде в першу чергу про батьків, але в якійсь мірі ці слова можна застосувати й до вчителя.

Пропоную поділити всіх вчителів і всі школи на чотири типи, за поєднанням сили й турботи:
1) Сильні, але не дбайливі. Типові твердження:
«Між абзацами, відступаємо три клітинки вниз і пишемо»
«Вийти можна, через п'ять хвилин дзвінок, тоді і вийдеш»
«Я не буду десять разів повторювати для кожного з вас»
«Тут з тобою ніхто возитися не буде!»
«Закрили роти, відкрили підручники» 
Вчитель передає знання і стежить за тим, щоб всі їх отримали.
Як бачимо, творчості й самостійності не передбачається.
І здавалося б, що тут нічого страшного не має, але проблема в тому, що вчитель в наш час вже не володіє авторитетом за замовчуванням.
Для ідеального навчання в таких умовах, потрібні якісь дивовижні особливості.
Наприклад, супер вмотивовані учні (суворий відбір), або закрита школа, де на бунт зважаться небагато.
2)Слабкі і недбайливі. Типові твердження:
«Я скільки разів повторювати буду: ЗАКРИЛИ РО-ТИ!!!»
«Ви мене довести до інсульту хочете?!»
«Ви жахливий клас!»
«Ну ось як вести урок, якщо прочитали текст п'ять чоловік?» 
В таких випадках вчитель намагається передавати знання з традиційної моделі, але учні відчувають, що вони сильніші й просто його ігнорують.
Якщо немає ні сили, ні турботи, навіщо такий дорослий взагалі потрібен?
На жаль, навіть можливі випадки цькування педагога, але зазвичай в таких класах панує просто шум, гул, нудьга, неефективність.
Якщо дорослий слабше дитини, то діти підсвідомо відчувають: значить, тут немає нікого, хто міг би нас захистити. І тоді в дітей зростає тривожність, а навчання і поведінку стають гіршими.
3)Слабкі і дбайливі. Типові твердження:
«Чим би ви хотіли зараз зайнятися?»
«Олена не хоче вчитися читати, зате краще за всіх танцює!»
«Діти самі вчаться один в одного».
«У нас немає оцінок, тому що ми не хочемо травмувати тих, хто не знає предмет». 
Така модель школи досить ліберальних поглядів.
Найчастіше така модель зустрічається в деяких приватних школах.
Вчитель не просто передає знання, а наче «годує дитини з ложечки» намагаючись зацікавити. Проблема в тому, що сильних учнів і годувати не треба - самі візьмуть, а у слабкого як не було мотивації до навчання, так і не з'являється.
Учень не бачить опори - ні в вчителя, ні в самому собі.
4) Сильні та турботливі. Типові твердження:
«В нас заведено піднімати руку, коли говориш».
«Якщо хтось хоче їсти або пити, можна просто тихо вийти й потім увійти назад»
«Василю потрібно кілька разів за урок встати й пострибати. Я йому дозволила»
«Не встиг, нічого страшного. Ти можеш дописати потім»
«У нас немає кращих і гірших. Кожен вчиться у своєму темпі» 
Баланс турботи й сили передбачає наявність розумних меж.
У цьому словосполученні однаково важливі обидва слова: і «кордону», і «розумні».
Як правило, розумність базується на потребах і можливостях учнів. Кордони стають розумними там, де турбота працює разом з силою.

Я вважаю, свобода та дисципліна потрібні дітям.
І для себе я вже давно визначилась, що одного без іншого не буває.

Схожі статті