• Як визначити та зрозуміти, що до вас ставляться по хамські

Як визначити та зрозуміти, що до вас ставляться по хамські
03.12.2018 Батькам
«А ви мені не хаміть!», «Нам так нахамили в школі!» - знайомі фрази?!
З хамством можна зустрітися в найнесподіваніших ситуаціях.
І часто на хамство виникає величезне бажання відповісти, і тем паче важко себе стримати. Психологи дають багато порад, як впоратися з собою та з агресором, коли здається, що ось-ось зірвеш.
Про це сьогодні й говоримо.

Ми всі заклопотані власними справами, на роботі багато стресу, не все добре вдома.
Статистика вказує нам на те, що більшість людей схильні до пасивно-агресивної поведінки, а градус агресії завжди спочатку досить високий.
Хамство і грубість – також вважають агресією.
Що з нами відбувається, коли ми стикаємося з хамством?
Коли хтось нам грубить, ми підсвідомо бажаємо захиститись.
Захисна реакція, де основним є дуже древній механізм – «бий або біжи». Відповідно боротьба - це агресія.
А втеча, просто психологічне бажання піти від людини, яка нам грубіянить, ми просто відмовляємося спілкуватися з нею.
Погодьтесь, ми частіше замість того, щоб піти від агресора, вступаємо з ним у конфлікт, активно захищаємося й не помічаємо як самі стаємо агресором.

Відверте хамство є очевидним.
Але іноді хамство буває не таке «прозоре», а нібито інтелігентне.
Людина ніби як не грубить, але абсолютно точно висловлюється нешанобливо, порушуючи наші особисті кордони, прикриваючись «кращими намірами».
Наприклад, класний керівник ввічливо каже, що ваш дитина не встигає, бо пропустила попередню тему. Це конструктивна критика.
Вчитель дає оцінку не особисто вашій дитині, а її діям і хоче вам допомогти (швидше за все).
І якщо у відповідь на це у вас виникає агресія, то це не зовсім конструктивна реакція - треба переглядати ваше ставлення до класного керівника.
Можливо, ви сприймаєте будь-яку критику про вашу дитину.

Інша справа, якщо класний керівник каже щось на кшталт «Математик з неї, звичайно, не дуже, попрацюйте над темами вдома».
Тут вже є оцінка не тільки вашої дитини, але і вас (причому в формі, яка може вас образити).
У першому випадку вам слід трохи розібратися в собі, а от у другому - трохи розібратися з вчителем і визначити особисті кордони.

Оптимальною реакцією на критику або пасивну агресію буде, так звана, асертивна поведінка - вміння без сорому і страху сказати, що відчуваєте у зв'язку з почутим.
Визнати свою неправоту або спокійно пояснити співрозмовнику, чому те, що він говорить є неправильним.

Нехай хамства у вашому шкільному житті, не буде зовсім.
Схожі статті