• Як допомогти дитині, якщо його дражнять у школі: посібник для батьків та учнів

Як допомогти дитині, якщо його дражнять у школі: посібник для батьків та учнів
22.01.2019 Батькам
У молодшій школі ймовірність появи цькування істотно нижче, адже авторитет вчителя, ще дуже сильний й до якого діти виявляють суперлояльність.
Але навіть дружні й нейтральні колективи, у яких в початковій школі не було цькування, з 5-6 класу ризикують «відкрити» для себе такий момент, особливо тоді коли вчитель перестає відігравати таку важливу роль.

Діти раптом розуміють, що, виявляється, можна об'єднатися проти когось.
Знущаючись з обраної жертви і переслідуючи її, можна відчути приналежність до групи, особливу насолоду, веселощі й навіть ейфорію від спільності — почуття, які хочеться переживати знову і знову і від яких важко відмовитися.

Багато, хто вважає, що дражнилки — це просто така собі форма спілкування й нічого страшного немає.
Напевне так вважають ті, хто ніколи не стикався з таким або вдає, що забув про все. Тому що образи, регіт на уроці, коли дитина намагається відповідати, висміювання певних рис характеру — це насправді «травля» або іншими словами знущання.
В дитини це викликає почуття страху, безпорадності, невпевненості в собі, тривожність, депресивні думки та стан.

Дражнити, можуть за що завгодно — за светр старшої сестри, навіть, за прізвище, за хороші оцінки, за не байдужість до навчання.
Якщо у дитини, запитати, чому з ним таке відбувається, відповідь буде передбачувана: «Тому що я товстий, у мене немає планшета/я повільно бігаю/ я гірше всіх».
Дитина легко пояснює чому її дражнять, це — з ним же, очевидно, щось не так.

Навіть впевнена у собі дитина, що живе в люблячій родині, може піддатися на цю провокацію.

Дитина, яку постійно дражнять і обзивають, може відчувати труднощі у навчанні, не вірить у свої сили, намагається пропускати заняття, щоб уникнути ситуацій що травмують. Він починає і сам дивитися на себе як на неповноцінного.

В майбутньому цей досвід, нехай і пригнічений, може обернутися проблемами з самооцінкою й нездоровим сприйняттям себе, а почуття сорому, безсилля, безпорадності, уразливості запам'ятаються надовго і можуть негативно вплинути на формування особистості.

Захисників, які спробують стати на сторону жертви дуже мало, бо дітям насправді просто страшно, що увага агресора перемикнутися на нього, що його оголосять «неправильним» і зроблять наступним ізгоєм.

Що робити батькам та дитині, яку дражнять:
  • 1. Пояснити, хто винен
  • 2. Намагатися не реагувати
  • 3. Не приймати правила гри
  • 4. Діяти несподівано
  • 5. Розвивати самоіронію
Схожі статті